Проектне навчання

Проектне  навчання:

продукт  проекту  не  є  його  метою; і він  сам,  і  сам  процес  реалізації  проекту  -  це  засіб  розвитку  особистості  дитини.

  

   

Метою  навчання  географії  є  ознайомлення з  основними  здобутками  в  науці, оволодіння  географічною  культурою  мислення, тобто  здатності  сприймати  і  шанувати  культурну  розмаїтість  світу, усвідомлення  необхідності  захисту  навколишнього  середовища, щоб  запобігти  його  руйнації.

         В  сучасній  педагогічній  практиці, крім  традиційних  напрямків  організації  навчально-виховного  процесу, актуальним  є  інноваційний  підхід,  в  якому  метою  навчання  стає  розвиток  можливостей  школярів  засвоювати  новий  досвід  на  основі  цілеспрямованого  формування  творчого  і  критичного  мислення,  досвіду  та  інструментарію  навчально-пошукової  діяльності, рольового  й  імітаційного  моделювання. 

         Для  сучасної  школи  менш  актуальною  стає  проблема  суми  знань, якою  мав  би  володіти  учень.  Саме  тому  активізуються  технології  пошуку,  використання  наукових  знань.  Знання  як  самоціль  поступається  місцем  знанням  як  інструментам  життя,  що  забезпечує  людині  можливість  жити  в  гармонії  з  власною  природою  та  довкіллям, суспільством, окремими  людьми, домогтися  гармонії  людини  з  технікою  й технологіями.

         Ознайомившись  із  великою  кількістю   методичної  літератури, присвяченої  інноваційним  методам  навчання, я  зупинилася  на  методі  проектів. І, як  показав  час, не  помилилася. Він, на  мою  думку,  найефективніше  може  бути  застосований  саме   на  уроках  географії, особливо  у  старших  класах.

         Метод проектів  створює  умови,  за яких учень  може  самостійно  здобувати  знання  чи  застосовувати  придбані  раніше, причому  замість  дій  за  зразком  в  основному  виступають  пошукові  й  дослідницькі  дії. Основний  акцент  робиться  на  творчий  розвиток  особистості.  Учень  повинен  не  тільки  засвоїти  необхідні   знання  і  вміння, а  й  навчитися шукати  і  знаходити  об’єкти  їх  практичного  застосування.  Під  час  роботи над  проектами   учні  не  лише  навчаються  самі, - вони  вчаться  передавати  власні  знання  і  вміння  іншим. Завдяки  такому  підходу  учні  отримують  не  лише  задоволення  від  власних  успіхів, а  також  розвивають  у  собі  такі  якості, як  громадянська  активність, впевненість, наполегливість  тощо.

         Таким  чином, мета  творчих  проектів – сприяти  самостійному  формуванню  інтелектуальних, спеціальних  і  загальнокультурних  знань  і  вмінь  учнів, сприяти  розвитку  таких  якостей   як  ініціативність,  співробітництво, навички  роботи  в  колективі, логічне  мислення, бачення  проблем  і  прийняття  рішень, одержання  і  використання  інформації, самостійне  навчання,  планування, розвиток  комунікативних  навичок.

         Це  не  новий  метод, але  в  зв’язку  зі  створенням  парадигми  особистісно  орієнтованої  освіти, метод  проектів  переживає  друге  народження  як  ефективне  доповнення   до  інших  педагогічних  технологій, що  сприяють  становленню  особистості – суб’єкта  діяльності  та  соціальних  стосунків.

         Метод  проектів  цікавий  ще  й  тим,  що  помітно  змінюється  роль  вчителя.  Він  уже  стає  не  стільки  генератором  та  інтегратором  ідей, скільки  стимулятором  пізнавальної  діяльності  школярів.  Головна  проблема  полягає  в  утриманні  мотивації  діяльності  учнів  на  достатньому  рівні.  Учитель  стає  майже  рівним  з  учнями  учасником  роботи  над  проектом.  Власне, у  нього  залишається  лише  функція  організатора (оскільки  він  при  необхідності  створює  робочі  групи)  та  стимулятора  пізнавальної  діяльності  учнів.

Метод  проектів  був  апробований  мною  у  восьмих  та  десятих  класах. Звичайно, завдання, які ставилися  учням  різних  вікових  груп,  суттєво  відрізнялися, і  роль  вчителя  в  творчому  процесі  була  різною.  Більш  вдалим, на  мій  погляд, є  застосування  цього  методу  на  уроках  соціально-економічної  географії  світу, оскільки  учні  десятого  класу  більш  підготовані  до  самостійної  пошуково-дослідницької  діяльності, мають  вищий  загальний  рівень знань, більше  орієнтуються  у  напрямках  пошуку, володіють  навичками  не  лише  самостійної  діяльності, а  й  вмінням  раціонально  розподілити  свої  зусилля  і  час  на  досягнення  мети  у  проектній  діяльності.

         Проектне  навчання  заохочує  і  підсилює  щире  прагнення  до  навчання  з  боку  учнів  тому, що  воно:

     -   особистісно  орієнтоване;

-          використовує  безліч  дидактичних  підходів: незалежні  заняття, спільні  заняття, мозковий  штурм, рольову  гру, проблемне  навчання, дискусію  та  ін.;

-         має  високу  мотивацію, що  означає  зростання  інтересу  і  включення  в  роботу   по  ходу  її  виконання;

-         дозволяє  вчитися  на власному  досвіді  та  досвіді  інших  у  конкретній  справі, а   не  вдавати  навчальну  діяльність.

    Вчитель  ставить  завдання, тим  самим окреслюючи  планові  результати  навчання  і  вихідні  дані.  Все  інше  роблять  учні: намічають  проміжні  завдання, шукають  шляхи  їх  вирішення,  діють, порівнюють  отримані  результати, корегують  діяльність.  Це  дуже  добре, оскільки  кожна  стадія  забирає  визначений  час  і  має  логічно  закінчений  зміст.

     Та  слід  завважити, що  проектне навчання – корисна  альтернатива  класно-урочній  системі, але  воно  аж  ніяк  не  повинно  витісняти її  і  ставати  певною  панацеєю.  Проектне  навчання  варто  використовувати  як  доповнення  до  інших  видів  прямого  чи  непрямого  навчання, як  засіб  прискорення  росту  і  в  особистому  вимірі, і  в  академічному.