Урок   18

Тема:  Франція – своєрідна «столиця»  Західної  Європи.  Особливості  соціально-економічного  розвитку.

Мета:   Продовжити  формувати  в  учнів  загальні  уявлення   про особливості  економіко-географічного  положення,  природно-ресурсний  потенціал, господарство  країни; з’ясувати  географічну  та  історичну  специфіку як  передумову  сучасного  високого  розвитку  економіки; вдосконалити  навички  учнів  працювати  з  підручником, таблицями, тематичними картами  атласу ; сприяти  формуванню  в  учнів  навичок  порівняльного  аналізу  інформації, умінь  робити  самостійні  висновки; виховувати  толерантність,  повагу  до  співдоповідачів, пробуджувати  пізнавальний  інтерес.

Обладнання: політична  карта  Європи,  тематичні  карти  Європи, карта  Франції, державна  символіка  країни, ілюстративний  матеріал.

Зміст  уроку

I.                  Етап  орієнтації.

На  уроках  соціально-економічної  географії  ми  з  вами  на  основі  знань, отриманих  на  уроках  у  попередніх  класах  з  курсу  фізичної  географії  світу  та  історії  розвитку  певних  територій, намагаємося  з’ясувати  причини  нерівномірного  розвитку  країн, специфіку  їх  сьогоднішнього  економічного  зростання  або  занепаду.  Це  розширює  ваш  світогляд, дає  розуміння  всіх  соціально -  економічних  процесів, що  відбуваються  у  світі, тобто  можливість  вільно  орієнтуватися  у  політичному, економічному . соціальному  та  культурному  житті  світової  спільноти.

I.                     Етап  визначення  мети.

При  знайомстві  з  регіоном  Західна  Європа  ми  з’ясували, що   країни  цього  регіону  входять  до  числа  розвинених, а  чотири  з  них – члени  «великої  сімки».

Назвіть  їх? (Німеччина, В.Британія, Франція, Італія).

Дві  з  цих  країн  ми  вже  розглянули: Німеччину  і ,  на  минулому  уроці, Велику  Британію.  Сьогодні  ми  поговоримо  ще  про  одну  країну  цього  регіону. Не  познайомимося, а  саме  поговоримо, бо  про  неї  ми  і  без  підручника  досить  багато  знаємо. І  зробимо  висновок  про  чинники, які  визначили  сьогоднішній  статус  цієї  країни  на  світовій  арені.

II.                    Етап  проектування.

Перш  за  все, я  пропоную  зараз  пригадати, що  ви  засвоїли  із  минулого  уроку  про  В.Британію, а  потім  перейдемо  до  вивчення  нового  матеріалу,  хоча  й буде   це  проходити  у  трохи  незвичній  формі.

Поки  ми  з  класом  з’ясовуємо  особливості  сьогоднішнього  розвитку  В.Британії, один  учень  отримує  самостійне  завдання

( картка  із  завданням: за  допомогою  геологічної  карти  Франції  визначити  мінерально-сировинні  ресурси  країни  та  зробити висновок про  їх  можливий  вплив  на  розвиток  промисловості).

При  розгляді  нової  теми  рекомендую  занотовувати  почуте  у  зошити – це  вам  знадобиться  для подальшої  роботи.

III.                 Етап  реалізації  плану  діяльності .

Поговоримо  про  Великобританію. (бесіда  з учнями  про  особливості  сучасного  соціально-економічного  розвитку  у  формі  фронтального  опитування  за  запитаннями  ).

Сподіваюсь, ви  отримали досить  чітке  уявлення  про  Велику  Британію. Ми  продовжуємо  знайомитися  із  країнами  Західної  Європи.

Отже:  дочка  Ярослава  Мудрого – королева  Анна; Жанна  Д'Арк  і  Наполеон; династія  Валуа  і  мушкетери,  кардинали  Ришельє  і  Мазарінні;  Собор  Паризької  Богоматері  і  Лувр, Сорбонна  і  замок  Іф; Паризька  Комуна  і  Робесп’єр;  провінція  Шампань  і  місто  Коньяк; Лазуровий  берег  і  Ніцца;  Марсель  і  Лангедок; Ален  Делон  і  Жан  Маре; Едіт  Піаф, Міррей  Матьє  і  Патрісія  Каас; Шарль  Азнавур  і  Джо  Дассен;  Дідро  і  Жорж  Санд; Еміль  Золя, Гі  де  Мопассан, Оноре  де  Бальзак, Віктор  Гюго  і  Дюма;  Поль  Гоген  і  Клод  Моне; Екзюпері  та  Жак  Ів  Кусто; Шарль  де  Голль, П’єр  де  Кубертен;  «Шанель  № 5»  та  П’єр  Карден;  Жан-Мішель  Платіні  та  Т'єрі  Анрі  і, зрештою, такі «рідні»  нам  майонез  та  салат  «Олів'є»…  Цей  перелік  можна  продовжувати, але, сподіваюся, ви  вже  здогадалися, що  мова  сьогодні  йтиме  саме  про  Францію.

Про  географічне  положення  цієї  країни  нам  доповість  представник  туристичної  фірми  «Гамалія». (доповідь  учня).

       Які  власні  мінеральні  ресурси  забезпечують  розвиток  промисловості  цієї  країни? (доповідь  учня  з  карткою)

  Давайте  спробуємо  створити  образ  цієї  країни  з  того, що  ми  знаємо  про  неї  без  підручника. Які  асоціації  викликає  у  вас  країна  Франція? (відповіді  учнів).

                   Щоб  у  вас  склалася  більш  повна  картина  цієї  країни, я  запросила  до  нас  представників  делегації  України, що  «побували»  у  Франції. Але  сталося  так, що  у  цей  час  страйкували  всі  водії  країни, тому  інформацію  про  події  в  країні  вони  могли  отримувати  тільки  із  засобів  масової  інформації (телебачення, радіо, експрес -  та  періодичні  видання). Але  все, про  що    змогли  дізнатися, «гості»  нам  детально  розкажуть.

(доповіді :  політичного  оглядача  телепередачі  «Вісті», представника  Міністерства транспорту,  агрофірми «Україна», Мінпромполітики  та  ін.)

       Доповнення  вчителя ( Париж, звичаї, традиції, символіка..)

                            Отже,  наше  знайомство  з  Францією  закінчилося.  Попереду  у  вас – творча  робота.  На  партах  у  кожного  з  вас  лежить  аркуш  паперу.  Напишіть  зверху  своє  прізвище, посередині – назву  газети, журналу, теле – чи  радіопередачі.  Уявіть себе  кореспондентами  обраного  ЗМІ, і  напишіть  статтю  про  Францію. А  чудова   мелодія  Д. Дассена  хай  подарує  вам  творче  натхнення. (звучить  тиха  музика) .

        

I.                      Етап  контрольно – оцінюючий

Учні  зачитують  свої  роботи. Оцінюється  робота  «делегації», робота  з  карткою, активність  на  уроці  та  творче  завдання.

         

II.                        Висновки.

Отже, ми  розглянули  ще  одну, на  мій  погляд, найцікавішу  країну  регіону  Західна  Європа.  Прімо  Віконті  свого  часу  сказав: «Усе  краще, що  можна  знайти  в  різних  країнах, робиться  тепер  у  Франції»,  а   Ілля  Еренбург  у  своїх  «Французьких  зошитах»  зазначав, що  «Франція  мала  хист  на  протязі  віків  концентрувати  ідеї  та  моральні  прагнення  Європи».

Сподіваюся, що  наш  урок  пройшов  не  даремно  і  ви  збагатилися  новими  знаннями  і  враженнями.  Вдома  ви  ще  обдумаєте  все  почуте  сьогодні, і  на  наступному  уроці  дасте  відповідь  на  запитання: чому  Франція  так  вирізняється  серед  інших  європейських  країн?

        Домашнє  завдання: опрацювати  матеріал  § 32,  визначити, що  є  спільного  у  структурі  господарства  Франції  та  України ( у  вигляді  порівняльної  таблиці). 

   

          Урок

Тема:    Великобританія – союз  Англії, Шотландії, Уельсу  та  Північної  Ірландії.  Економіко-географічна  характеристика.

Мета:  Сформувати  в  учнів  систему  знань  про  передумови  і  причини  високого  рівня  розвитку  господарства, галузі  спеціалізації, економічні  зв’язки  Великої  Британії; з’ясувати  характерні  риси  сучасного  розвитку  країни; вдосконалити  уміння  учнів  відбирати, систематизувати, аналізувати  картографічний, довідковий  та  статистичний  матеріал; виховувати  повагу  до  історії, традицій  та  культури  інших  народів.

 Обладнання: фізична  та  політична  карта  Європи,  карта  Великої  Британії, державна  символіка  країни, ілюстративний  матеріал.

Зміст  уроку

   

I.                  Етап  орієнтації.

Слово  вчителя.  Ми  продовжуємо  з  вами  «подорожувати»  найбільш  розвиненими  країнами  Європи.  І  хоч  ця  подорож  є  «заочною», сподіваюсь, вона  була  пізнавальною, цікавою  і, безперечно, корисною. Маю  надію, що  і  наступні  уроки  будуть  такими  ж  результативними. Сьогодні  ми  продовжимо  наше   знайомство з  найбільш  розвиненими  європейськими  країнами.

         Вам  відомо, що  переважна  більшість  країн  Європи  за  формою  державного  устрою  є  республіками.  Є  також  монархії. Про одну  з  таких  монархій  ми  поговоримо  на  сьогоднішньому  уроці. Вона  незвичайна  уже  починаючи  навіть  із  назви – Сполучене  Королівство  Великої  Британії  та  Північної  Ірландії.

II.               Етап  визначення  мети.

На  перший  погляд,  про  Великобританію  ми  знаємо  досить  багато.  Наприклад, з  курсу  історії, зарубіжної  літератури. Вивчаючи  англійську  мову, ви  також  обов’язково  знайомилися  з  цією  цікавою  країною. Але  чи  й  насправді  ви  все  про  неї  знаєте?  Гадаю, що  ні. Сьогодні  у  вас  буде  можливість  отримати  відповіді  на  всі  питання, які  цікавлять  вас  стосовно  Великобританії. Мета  нашої  сьогоднішньої  роботи – розкрити особливості  економічного, соціального  і  культурного  розвиту  Сполученого  Королівства Великої  Британії  та  Північної  Ірландії. Крім  того, ми  спробуємо  порівняти  сучасний  стан  розвитку  цієї  країни  з  Німеччиною, яку  ми  розглянули  на  минулому  уроці. Таким  чином  ми  повторимо  і  закріпимо  пройдений  матеріал.

III.           Етап  проектування.

На  відміну  від  попереднього, сьогоднішній  урок  ми  проведемо  у  вигляді  конференції. У  нас  на  уроці  присутні  члени  «англійської  делегації», які  охоче  розкажуть  вам  про  «свою»  країну.  А  ви  мали  заздалегідь  підготувати  запитання  до  них. Запитувати  можна  навіть  англійською  мовою, вони  зрозуміють. Потім  ми  поговоримо  про  зовнішньоекономічні  зв’язки  України  з  Великобританією  та  порівняємо  їх  з  Німеччиною (це  було  домашнє  завдання). Отже, починаємо. Запрошую  наших  «гостей»  зайняти  місця  в  президії.

IV.           Етап  реалізації  плану  діяльності .

Слово  вчителя.  «Країна  величі, оселя  Марса… Найщасливішого  племені  вітчизна…» - так  захоплено  висловився  про  свою  країну  великий  англійський  драматург  Вільям  Шекспір.  Туманний  Альбіон – ця  поетична  назва  закріпилася  за  Британськими  островами  у  зв’язку   з  частими  туманами  та  білосніжними  крейдовими  урвищами  їхніх  південних  узбереж.

Будучи  батьківщиною  промислової  революції, сучасна  Великобританія – високоіндустріальна  ядерна  держава, член  «великої  сімки», координатор  Британської  Співдружності  націй, найбільший  експортер  капіталу  і  якісної  продукції  багатьох  галузей  господарства. Які  фактори  сприяли  її  успіху  на  світовій  економічній  та  політичній  аренах – спробуємо  з’ясувати  на  цьому  уроці.

А  тепер – слово  нашим  «гостям».

         Стислі  доповіді  за  типовим  планом:

-         Історична  довідка;

-         ЕГП  Великобританії;

-         Оцінка  природних  умов  і  ресурсів;

-         Населення. Великі  міста. Культура. Освіта;

-         Структура  британської  промисловості;

-         Сільське  господарство;

-         Транспорт;

-         Зовнішньоекономічні  зв’язки;

-         Цікаві  додаткові  відомості  про  культуру, звичаї, традиції  «своєї»  країни.

Після  доповідей  учні  задають  членам  «делегації» питання, які  не  були  висвітлені  в  доповідях. Наприклад: які  галузі  британського  господарства  тяжіють  до  портів? Чому?  Які  галузі  вважаються  традиційними?  Чому  Великобританію  називають  «старіючою  нацією»? Розкажіть  більш  детально  про  відомих  британців  тощо.

Питання  до  класу:  Порівняйте  переваги  та  недоліки  природно-ресурсного  потенціалу  та  загальний  економічний  розвиток  Великобританії  та  Німеччини?  З  якою  з  цих  країн  в  України  склалися  більш  тісні  та  різнопланові  відносини? Поясніть  свою  думку. 

I.                  Етап  контрольно – оцінюючий

Вчитель  відзначає  найбільш  цікаві  виступи  і  питання, з’ясовує, наскільки  ефективною  для  учнів  була  така  форма  проведення  уроку. Оголошення  оцінок.

II.               Висновки.

-         Великобританія – країна  з давньою  історією  і  своєрідним  географічним  положенням, що  значною  мірою  визначило  її  сучасний  розвиток;

-         Сучасна  мінерально-сировинна  база  країни  має  ознаки  виснаження;

-         Як  і  в  інших  індустріально  розвинених  країнах, у  Великобританії  спостерігається  низька  народжуваність  на  фоні  значної  тривалості  життя, постаріння  населення, здрібнення  сімей;

-         Велика  Британія – високо розвинута  індустріальна  держава, промисловість  якої  дає  майже  90% експорту;

-         У  сільському  господарстві  тваринництво  переважає  над  рослинництвом;

-         Країна  має  сучасний  як  за  розмірами, так  і  за  структурою  транспорт;

-         В  останні  роки  все  більш  стійкий  і  динамічний  характер  здобувають  двосторонні  політичні  й  економічні  українсько-британські  відносини.

       

       Домашнє  завдання: опрацювати  матеріал  § 33, виконати  завдання  на 

          контурній  карті. Подумати  над  питанням: Великобританія  сьогодні    має  свій  сектор  у  Північному  морі. Як в  зв’язку  з  цим  змінилась  структура  промисловості  країни.   Наступній  творчій  групі  підготуватися  до  звіту.

Німеччина

Урок 

Тема: Федеративна  Республіка  Німеччини – провідна  індустріальна  держава  Європи.

Мета: Розкрити  особливості  сучасного  розвитку  господарства  Німеччини; з'ясувати  місце  країни  в  міжнародному  поділі  праці; визначити  історичні  передумови  сучасного  економічного  розвитку  держави , перспективи  подальшого  розвитку  на  основі  зібраних  матеріалів; продовжити  формувати  вміння  і  навички  працювати  з  додатковими  джерелами  інформації; виховувати  навички  та  вміння  робити  власні  узагальнення  та  висновки  на  основі  опрацьованого  матеріалу.

Обладнання: фізична  та  політична  карта  Європи,  державна  символіка  Німеччини, ілюстративний  матеріал.

Зміст  уроку

    

I.            Етап  орієнтації.

Слово  вчителя. На  минулому уроці  ми  познайомилися  із  загальною  характеристикою  країн  Європи. Європа – це  порівняно  невеликий  регіон  нашої  планети, але  один  з  найбільш  густонаселених, економічно  розвинених, з  осередками  стародавньої  культури, що  значною  мірою  вплинули  на  формування  світової  цивілізації.

    Впродовж  кількох  уроків  ми  більш  детально  розглянемо  особливості  розвитку  деяких  країн  Західної  Європи  на  сучасному  етапі.

І  на  кожному  з  цих  уроків  ми  будемо  заслуховувати  звіти  творчих  груп, які  отримали  випереджаючі  завдання  і  певний  час  працювали над  своїми  проектами. Отже, приготуймося  до  продуктивної, цікавої та  творчої  діяльності. І  розпочнемо  з  Німеччини.

     II.     Етап  визначення  мети.

             Німеччина  зробила  великий  внесок  у  розвиток  світової  культури,

         науки  і  техніки. В  XVI ст.. тут  почалася  Реформація.  Разом  з  тим,

у  XX ст. саме  в  Німеччині  виник  фашизм  і  звідси  розпочалася  друга  світова  війна.  Після  поразки  в  ній  країна  розділилася  у 

1949 р.  на  дві  частини:  західну – Федеративна  Республіка  Німеччини (ФРН) і  східну – Німецька  Демократична  Республіка (НДР), які  опинилися  в  різних  соціально-економічних  системах. 

У 1990 р. відбулося  їх  об'єднання, фактично  поглинання  Східної  Німеччини  Західною.

    Сучасна  Німеччина  входить  до  головних  індустріально  розвинених  країн.  За  кількістю  населення  і  економічним  потенціалом  вона  поступається  лише  США  та  Японії, а  в  ЄС  і  Західній  Європі  займає  перше  місце.

    На  сьогоднішньому  уроці  ми  спробуємо  виявити  причини  економічного  розвитку  Німеччини  і  ті  чинники, які  визначили  успіх  цього  розвитку.

IV.      Етап  проектування.

Як  на  сьогоднішньому, так  і  на  наступних  уроках  «досліджувати»  країни  будуть  всі. Творчі  групи, які  впродовж  кількох  тижнів  працювали  над  своїми  проектами, самі  обирають  варіанти  своїх  звітів: чи  виступатимуть  вони  разом, доповнюючи  один  одного, чи  по  черзі  згідно  плану  економіко-географічної  характеристики  країни.  Решта  учнів  не  є  пасивними  спостерігачами. Сьогодні  вони  будуть  виступати  у  якості  української  делегації  до  Німеччини  для  вивчення  досвіду  соціально-економічних  реформ, і  тому  мають  бажання  дізнатися  про   цю  країну  якомога  більше. Тому  сміливо  ставте  запитання  і  відстоюйте  свою  точку  зору.

   

V.      Етап  реалізації  плану  діяльності .

Слово  вчителя.  Самоназва  країни - Дойчланд  -  походить   від  перекрученого  слова  «тевтон» (одне  із  стародавніх  германських  племен). Германцями  стародавні  римляни  звали  племена  на  схід  від  Рейну.  Назва  «Німеччина» (від  слова  «німий», тобто  той, хто  не  розуміє  мови) дана  країні  її  східними  сусідами – слов’янами.

         Найважливішою  особливістю  географічного  положення  Німеччини  є  розташування  її  між  економічно  розвиненими  країнами  на  заході  та  менш  розвиненою  частиною  Європи  на  сході.  Політика  «Дранг  нах  Остен» (натиск  на  схід)  проводилася  нею, починаючи  з  X ст., майже  500  років, супроводжуючись  колонізацією  і  заселенням  захоплених  земель. Настільки  вигідне  це  сусідство  сьогодні?  

Отже, я  надаю  слово  членам  творчої  групи, що  досліджувала  Німеччину.

Доповіді  членів  творчої  групи  супроводжуються  ілюстративними  та  статистичними   матеріалами  за  наступними  розділами:

1.     ЕГП  і  ПГП  Німеччини;

2.     Природно-ресурсний  потенціал;

3.     Господарство;

4.     Зовнішньоекономічна  діяльність .

Учні  складають  короткий  конспект  доповідей.

Після  доповідей  учні  класу  ставлять  запитання  доповідачам (наприклад, про  систему  освіти  у  країні: переваги  та  недоліки  у  порівнянні  із  системою  освіти  в  Україні, перспективи  співробітництва  наших  країн  і т.п.)

         Відповідаючи  на  запитання, учасник  проекту  відстоює  колективну (всіх  учасників  групи) точку  зору  та  обґрунтовує  її  правильність.

V.       Етап  контрольно – оцінюючий

Оцінка  учнями  класу  роботи  членів  творчої  групи.

Самооцінка  учасників  проекту: що  дала  їм  робота  над  проектом?

Індивідуальна  оцінка  вчителем  кожного  учасника  проекту, а  потім  роботи  в  цілому. Акцентування  уваги  на  невикористані  можливості (якщо  такі  є)  та  спрямування  учнів  на  подальшу  роботу.

VI.            Висновки:

- Німеччина – одна  з  найбільш  розвинених  країн  світу:

- Особливості  географічного  положення  ФРН  сприяють  розвитку її  господарства;

- Країна  є  одним  із  світових  лідерів  з  виробництва  і  експорту  виробничого  обладнання, автомобілів, хімічної  продукції;

- Німеччина  є  одним  з  найбільших  інвесторів  капіталу  в  промисловість  і  сферу  послуг  інших  країн  світу;

- Взаємовідносини  між  Німеччиною  та  Україною  мають  бути  багатовекторними.

    

      Домашнє  завдання: прочитати  §31, творче  завдання: з  додаткових  джерел  інформації  знайти  відомості  про  діяльність  спільних українсько-німецьких  підприємств  на  території  нашої  області.

Проектне навчання

Проектне  навчання:

продукт  проекту  не  є  його  метою; і він  сам,  і  сам  процес  реалізації  проекту  -  це  засіб  розвитку  особистості  дитини.

  

   

Метою  навчання  географії  є  ознайомлення з  основними  здобутками  в  науці, оволодіння  географічною  культурою  мислення, тобто  здатності  сприймати  і  шанувати  культурну  розмаїтість  світу, усвідомлення  необхідності  захисту  навколишнього  середовища, щоб  запобігти  його  руйнації.

         В  сучасній  педагогічній  практиці, крім  традиційних  напрямків  організації  навчально-виховного  процесу, актуальним  є  інноваційний  підхід,  в  якому  метою  навчання  стає  розвиток  можливостей  школярів  засвоювати  новий  досвід  на  основі  цілеспрямованого  формування  творчого  і  критичного  мислення,  досвіду  та  інструментарію  навчально-пошукової  діяльності, рольового  й  імітаційного  моделювання. 

         Для  сучасної  школи  менш  актуальною  стає  проблема  суми  знань, якою  мав  би  володіти  учень.  Саме  тому  активізуються  технології  пошуку,  використання  наукових  знань.  Знання  як  самоціль  поступається  місцем  знанням  як  інструментам  життя,  що  забезпечує  людині  можливість  жити  в  гармонії  з  власною  природою  та  довкіллям, суспільством, окремими  людьми, домогтися  гармонії  людини  з  технікою  й технологіями.

         Ознайомившись  із  великою  кількістю   методичної  літератури, присвяченої  інноваційним  методам  навчання, я  зупинилася  на  методі  проектів. І, як  показав  час, не  помилилася. Він, на  мою  думку,  найефективніше  може  бути  застосований  саме   на  уроках  географії, особливо  у  старших  класах.

         Метод проектів  створює  умови,  за яких учень  може  самостійно  здобувати  знання  чи  застосовувати  придбані  раніше, причому  замість  дій  за  зразком  в  основному  виступають  пошукові  й  дослідницькі  дії. Основний  акцент  робиться  на  творчий  розвиток  особистості.  Учень  повинен  не  тільки  засвоїти  необхідні   знання  і  вміння, а  й  навчитися шукати  і  знаходити  об’єкти  їх  практичного  застосування.  Під  час  роботи над  проектами   учні  не  лише  навчаються  самі, - вони  вчаться  передавати  власні  знання  і  вміння  іншим. Завдяки  такому  підходу  учні  отримують  не  лише  задоволення  від  власних  успіхів, а  також  розвивають  у  собі  такі  якості, як  громадянська  активність, впевненість, наполегливість  тощо.

         Таким  чином, мета  творчих  проектів – сприяти  самостійному  формуванню  інтелектуальних, спеціальних  і  загальнокультурних  знань  і  вмінь  учнів, сприяти  розвитку  таких  якостей   як  ініціативність,  співробітництво, навички  роботи  в  колективі, логічне  мислення, бачення  проблем  і  прийняття  рішень, одержання  і  використання  інформації, самостійне  навчання,  планування, розвиток  комунікативних  навичок.

         Це  не  новий  метод, але  в  зв’язку  зі  створенням  парадигми  особистісно  орієнтованої  освіти, метод  проектів  переживає  друге  народження  як  ефективне  доповнення   до  інших  педагогічних  технологій, що  сприяють  становленню  особистості – суб’єкта  діяльності  та  соціальних  стосунків.

         Метод  проектів  цікавий  ще  й  тим,  що  помітно  змінюється  роль  вчителя.  Він  уже  стає  не  стільки  генератором  та  інтегратором  ідей, скільки  стимулятором  пізнавальної  діяльності  школярів.  Головна  проблема  полягає  в  утриманні  мотивації  діяльності  учнів  на  достатньому  рівні.  Учитель  стає  майже  рівним  з  учнями  учасником  роботи  над  проектом.  Власне, у  нього  залишається  лише  функція  організатора (оскільки  він  при  необхідності  створює  робочі  групи)  та  стимулятора  пізнавальної  діяльності  учнів.

Метод  проектів  був  апробований  мною  у  восьмих  та  десятих  класах. Звичайно, завдання, які ставилися  учням  різних  вікових  груп,  суттєво  відрізнялися, і  роль  вчителя  в  творчому  процесі  була  різною.  Більш  вдалим, на  мій  погляд, є  застосування  цього  методу  на  уроках  соціально-економічної  географії  світу, оскільки  учні  десятого  класу  більш  підготовані  до  самостійної  пошуково-дослідницької  діяльності, мають  вищий  загальний  рівень знань, більше  орієнтуються  у  напрямках  пошуку, володіють  навичками  не  лише  самостійної  діяльності, а  й  вмінням  раціонально  розподілити  свої  зусилля  і  час  на  досягнення  мети  у  проектній  діяльності.

         Проектне  навчання  заохочує  і  підсилює  щире  прагнення  до  навчання  з  боку  учнів  тому, що  воно:

     -   особистісно  орієнтоване;

-          використовує  безліч  дидактичних  підходів: незалежні  заняття, спільні  заняття, мозковий  штурм, рольову  гру, проблемне  навчання, дискусію  та  ін.;

-         має  високу  мотивацію, що  означає  зростання  інтересу  і  включення  в  роботу   по  ходу  її  виконання;

-         дозволяє  вчитися  на власному  досвіді  та  досвіді  інших  у  конкретній  справі, а   не  вдавати  навчальну  діяльність.

    Вчитель  ставить  завдання, тим  самим окреслюючи  планові  результати  навчання  і  вихідні  дані.  Все  інше  роблять  учні: намічають  проміжні  завдання, шукають  шляхи  їх  вирішення,  діють, порівнюють  отримані  результати, корегують  діяльність.  Це  дуже  добре, оскільки  кожна  стадія  забирає  визначений  час  і  має  логічно  закінчений  зміст.

     Та  слід  завважити, що  проектне навчання – корисна  альтернатива  класно-урочній  системі, але  воно  аж  ніяк  не  повинно  витісняти її  і  ставати  певною  панацеєю.  Проектне  навчання  варто  використовувати  як  доповнення  до  інших  видів  прямого  чи  непрямого  навчання, як  засіб  прискорення  росту  і  в  особистому  вимірі, і  в  академічному.