Урок

Тема: Вплив господарської діяльності на природні умови і природні ресурси.

Мета: Ознайомити учнів з видами господарського впливу на природне середовище; видами забруднення навколишнього середовища; видами глобальних змін природного середовища, спричиненого господарською діяльністю людини; навчити виявляти зміни в антропогенних ландшафтах і пояснювати їх; виховувати екологічно грамотне і доцільне поводження себе в побуті.

Зміст уроку

I .Організаційний  момент. 

      Налаштування учнів на серйозну творчу роботу.

II .Актуалізація  опорних  знань.

Перевірка домашнього завдання з коментарями і доповненнями учнів (робота з контурними картами «Галузі спеціалізації економічних районів»).

 III. Мотивація пізнавальної діяльності учнів.

    Слово вчителя.

В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала опановувати майже всі доступні відновні і невідновні природні ресурси, але разом з тим забруднювати і руйнувати довкілля.

За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), із більш ніж 6 млн. відомих хімічних сполук практично використовується до 500 тис. сполук; із них біля 40 тис. мають шкідливі для людини властивості, а 12 тис. є токсичними.

Вже до кінця XX ст. забруднення навколишнього середовища відходами, викидами, стічними водами всіх видів промислового виробництва, сільського господарства, комунального господарства міст набуло глобального характеру і поставило людство на грань екологічної катастрофи. Не обійшли ці проблеми стороною і Україну, а в деяких моментах, наприклад, радіоактивне забруднення, Україна стала «лідером». На цьому уроці ми ознайомимося  з видами господарського впливу на природне середовище; видами забруднення навколишнього середовища; видами глобальних змін природного середовища, спричиненого господарською діяльністю людини в Україні.

.IV. Вивчення  нового  матеріалу

    Слово вчителя.

         Впровадження у виробництво найновіших досягнень науки і техніки, поява нових технологій, енергоджерел і матеріалів призвели до революційних змін у житті суспільства. Людство вступило в епоху науково-технічної революції, що посилило антропогенний вплив на природу. Цей вплив має суперечливий характер. У ньому переплітаються позитивні й негативні явища. З одного боку, вдосконалення технологій і зростання виробництва сприяють більш повному задоволенню потреб людей, раціональному користуванню природними ресурсами, збільшенню виробництва продуктів харчування і т. ін. З іншого — забруднюється природне середовище, знищуються ліси, посилюється ерозія ґрунтів, випадають кислотні дощі, зменшується озоновий шар землі, погіршується стан здоров'я людей тощо. Крім того, зменшуються площі природних ландшафтів, а натомість з’являється все більша кількість антропогенних.  Пригадайте їх ( промислові, сільськогосподарські, меліоративні, транспортні та ін..)

         Вивчаючи розвиток промисловості, сільського господарства та  транспорту України, ми звертали увагу не тільки на наявні економічні, але також і на сучасні екологічні проблеми, пов’язані з розвитком цих галузей. Давайте спробуємо пригадати, а потім систематизувати їх.   Відповіді учнів  

         Отже, ми можемо записати в зошити види  забруднення природного середовища, викликані господарською діяльністю людини:

  1. Хімічне забруднення (шкідливі викиди  отруйних хімічних сполук в повітря, воду та ґрунти);

  2. Забруднення твердими відходами (звалища, побутове сміття тощо);

  3. Радіаційне забруднення (найбільше – через аварію на ЧАЕС, а також відкриті рудники,..);

  4. Шумове забруднення (робота працюючих агрегатів, машин, механізмів, транспорту,.);

  5. Вплив на довкілля електромагнітних хвиль (біля  ЛЕП, радіо- і телевеж,..)

Завдання:

         Використовуючи текст підручника та здобуті раніше знання, прослідкуйте зміни природних компонентів і ландшафтів, викликаних господарською діяльністю людини, і спробуйте визначити шляхи оздоровлення природного середовища. Заповніть таблицю.

Господ. вплив	Зміна природних компонентів, забруднення	Шляхи вирішення екологічних проблем
Промисловість	Змінюються: Види забруднень: Антропогенні ландшафти:
Сільське господарство	Змінюються:  ґрунти, рослинність, тваринний світ,.. Види забруднень:  хімічне (добрива, засоби боротьби із шкідниками,..), шумове,.. Антропогенні ландшафти:  поля, меліоративні споруди, тваринні комплекси,..	Насадження лісосмуг, дотримання сівозміни,.. Природні методи боротьби із шкідниками,... Впровадження інтенсивних методів с/г виробництва без збільшення кількості антропогенних ландшафтів,..
Транспорт	Змінюються: Види забруднень: Антропогенні ландшафти:

V. Оцінювання.

VI .Домашнє  завдання  Закінчити заповнення таблиці.

Південна Америка. Озеро Тітікака. https://www.youtube.com/watch?v=GwuP5waoAhg

Презентація Туреччина

Урок

Підсумковий  урок  з  теми: «Маркетинг  у  підприємницькій  діяльності».

Мета  уроку: Повторити, систематизувати  та  узагальнити  знання  учнів  з  маркетингу  як  складової  частини  підприємницької  діяльності;  розвивати  вміння  використовувати  отримані  знання  в  практичній  діяльності;  сприяти формуванню  економічного  мислення,  навичкам  ефективної  співпраці  для  досягнення  спільної  мети; виховувати почуття  поваги  та  коректності  по  відношенню  як  до  «партнерів», так  і  до  «конкурентів».

Зміст  уроку

I. Організація класу.

 Повідомлення  теми , структури та  завдань  узагальнюючого  уроку.

II. Проведення  уроку.

   Повідомлення  вчителя. Протягом  останніх  уроків  ми  з  вами  вивчали  маркетингову  діяльність  у  підприємництві. З’ясували  відмінність  між  маркетингом  та  простим  збутом  товарів  та  послуг. Крім  того, ми вчилися  проводити  сегментацію (масову, просту  та  складну) ринків  та  споживачів. Сподіваюся, що всі  ви  усвідомили, настільки  складна  і  багатогранна, але  дуже  необхідна  і  цікава  робота  маркетолога.

   Я  пропоную  зараз  пригадати  основні  питання  з  цієї  теми.

   Для  цього  біля  дошки  будуть  працювати  2  учні. Завдання  для  них:

   1) накреслити  та пояснити  схеми  простого  збуту  та  маркетингу;

   2) накреслити  та  прокоментувати  схему  утворення  цільового  ринку.

  Завдання  для  учнів,  що  працюють  на  місці  з  картками:

   Прокоментуйте  процес  прийняття  вашого  рішення  про:

-  купівлю  мобільного  телефону,

- МП3-плеєра,

- туристичного  спорядження;

- отримання    консультації  в  юридичній  фірмі.

   Яким чином  (на  вашу  думку) маркетолог  міг  би  вплинути  на  ваше  рішення?

З  рештою  учнів  пограємо  у «Мікрофон». Перше  запитання  ставить  вчитель. Наприклад: продовжіть  речення: «Маркетинг –це…». Учень, який  знає  відповідь, бере  «мікрофон», відповідає  і задає  своє  запитання  класу. Хто  знає,  відповідає  і  також  пропонує  своє  запитання  з  теми  і  т.д. (Вчитель  фіксує  всі  запитання  та  відповіді  і  враховує  їх  при  оцінюванні). Якщо  виникають  якісь  труднощі, вчитель  допомагає  їх  розв’язати.

    Далі  клас  заслуховує  відповіді  учнів, що  працювали  біля  дошки  та  з  картками.

   Повідомлення  вчителя.  Ми  вже  з  вами  говорили,  що  на  наше  рішення  щодо  придбання  певного  товару  чи  послуги  великий  вплив  має  реклама. Але  чи  завжди  реклама  відповідає  своїм  цілям  і  вимогам?  Наведіть  приклади  реклам  некоректних

( наприклад, реклама  чаю: «Заливаємо  окропом Чайковського…», або  просто  смішних (туалетний  папір «Кохавинка» з девізом «Прикрасить  будь-яке  місце!»,…)

   Чи  легко,  на  вашу  думку,  створювати  по-справжньому  цікаву  та  ефективну  рекламу?  Давайте  спробуємо  це  зробити.

   Учні діляться  на  довільні  групи. Вчитель  роздає  різноманітний  матеріал  для  створення  реклами. Це  можуть  бути  упаковки  від  цукерок, чаю, зубної пасти, парфумів,..  та інші  допоміжні  матеріали : стрічки, квіти, папір, фломастери,.. Завдання – створити  свій варіант  реклами  на  обраний  вид   товарів, дотримуючись  основних  вимог:

-          адресність  реклами;

-          наявність  товарної  марки;

-          наполегливість, (але  не  нав’язливість!);

-          реальність  використаних  фактів;

-          цікавість, дотепність;

-          форми  преміювання  споживачів;

-          наявність  суттєвих  переваг  перед  товаром – конкурентом.

     Під  час  обговорення  рекламного  проекту  вчитель  слідкує  за  ступенем  участі  в  ньому  кожного  учасника  групи, а потім  враховує  це  при  оцінюванні.

Захист  своєї  реклами  кожної  з  груп. Клас  слідкує  за  дотриманням  всіх  вимог  до  реклами, і кожен  учень  має  право  висловити  свою  думку  щодо  конкретного  проекту: сказати, що  сподобалось, вразило, або  ж  вказати  на  недоліки.

III. Оцінювання

    На такому  уроці  всі  учні  отримують  свої  бали  в  залежності  від   активності  на  протязі  всього  уроку. Обов’язково   необхідно  враховувати  кількість  та  грамотність  поставлених  запитань  та  відповідей  на  етапі  повторення  теми, а також  внесок  кожного  учня  у  створенні  та  демонстрації  рекламного  проекту. Всі  оцінки  мають  бути  обґрунтованими.

IV. Підсумок  уроку.

   Коментар  вчителя  щодо  кожного  етапу  уроку  і  висловлення  сподівань, що  знання  з  даної  теми  допоможуть  у  прийнятті  певних  рішень  у  повсякденному  житті.

V. Домашнє  завдання.

 Повторити тему «Доходи  та  витрати  підприємства».

 Індивідуальні  випереджаючі  завдання  з  наступної  теми «Національна  економіка  як  ціле. Сукупні  доходи  та витрати».

Задачі з теми «Атмосфера»

1. Який атмосферний тиск  та температура повітря на  вершині  Говерли, якщо у Яремчі, на висоті 661 м вони відповідно складають   700 мм рт.ст. та +27°?

2. Температура повітря, що піднімається вгору зі швидкістю 5 см/сек. протягом 7,5 години зменшилася на 13,5°. Визначити, на скільки зменшувалася температура повітря при піднятті його на кожні 100 м.

3. Температура повітря 20° морозу. Абсолютна вологість 0,65 г/м³. Яка відносна вологість цього повітря?

4.Повітря, що має відносну вологість 75% і температуру +22° протягом ночі охолодилося до +14°. Чи буде роса вранці?

5. Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а температура повітря +18°С. Визначити атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить +15° С.

6. Повітря має температуру  +25° і відносну вологість 35%. Знайти абсолютну вологість цього повітря.

7. На яку висоту піднявся літак, якщо за його бортом температура -30 ° С, а біля поверхні Землі + 12 ° С?

8. На вершині гори висотою 3.5 км барометр показав 720 мм.рт.ст. Який тиск біля підніжжя?

9.Різниця температур між підніжжям та вершиною гори складає  15°. Яка висота цієї гори?

10.Визначіть, яка буде температура повітря на вершині гори висотою 1 600м, якщо біля підніжжя вона становить: а) +22°  б) 0°  в) -5°  г)+10° д)-18°.

11.На яку висоту треба піднятися, щоб температура повітря зменшилася на: а)25°  б)17° в)8°  г)12° д)32°.

12.Температура повітря у кімнаті +20°, відносна вологість = 35%. Яка кількість  водяної пари міститься у кожному  м ³ кімнати?

13. Різниця температур між підніжжям та вершиною гори складає  22,5°. Яка висота  цієї гори?

14. Різниця атмосферного тиску між підніжжям та вершиною гори складає  375 мм  рт.ст. Яка висота  цієї гори?

15. Над узбережжям Чорного моря летить літак на висоті 7 км. Температура за бортом 18°морозу. Яка температура в цей час на березі моря?

16. На яку висоту піднявся літак ,якщо температура повітря за бортом і біля поверхні Землі відповідно становила: -20°С і +22°С?

17.Температура повітря +17°. Абсолютна вологість повітря 9,5г/м³. Визначити дефіцит вологи цього повітря.

18. Повітря має температуру  0° і відносну вологість 95%. Знайдіть  абсолютну вологість цього повітря.

19.Повітряна маса з температурою +30° і абсолютною вологістю  9,4 г/м³ перевалює через хребет висотою 1 000 м. Визначіть, чи досягне вона межі конденсації (насичення).

 

                     Урок   

Тема:    Італія  -  дуже  сучасний  «чобіток»  на  політичній  карті   Європи.  Економіко-географічна  характеристика  країни.

Мета:   Сформувати  в  учнів  систему  знань  про  основні  економіко-географічні  характеристики  Італії; з’ясувати  галузеву  структуру  господарства, її  територіальні  особливості; показати  значення  зовнішнього  ринку  для  розвитку  країни;  стимулювати  інтерес  учнів  до  самостійного  пошуку  і  аналізу  необхідної  інформації;  вдосконалювати  практичні  навички  учнів  працювати  з  матеріалом  підручника  і  тематичними  картами.

Обладнання: політична  карта  Європи,  тематичні  карти  Європи,  таблиця  «Італія», державна  символіка  країни, ілюстративний  матеріал.

Зміст  уроку

I.                  Етап  орієнтації.

Сьогодні  ми  закінчуємо  вивчення   країн  Західної  Європи.

На  попередніх  уроках  ми  розглянули  три  країни:  Німеччину, Велику  Британію  і  Францію.  Яка  ще  країна  Західної  Європи  логічно  ввійшла  б  до  цієї  «компанії»? Чому? (Італія,  четверта  європейська  країна  «великої  сімки»).  Отже, наш  урок  буде  присвячений  Італії – країні  гір, сонця, блакитних  морських  берегів, стародавніх  міст, а  також  неперевершених  шедеврів  архітектури, живопису, літератури  й  музики. До  того  ж, це  сучасна  економічно  високорозвинена  країна.

II.                 Етап  визначення  мети.

Невеличку  область  на  півдні  Апеннінського  півострова  в  давнину  населяли  племена  італіків. Тому  ця  частина  півострова  ще  до  нашої  ери  мала  назву  Італія. Пізніше  назва  поширилася  на  північні  території  півострова  аж  до  південних  передгір’їв  Альп.  Що  знаємо ми  про  сьогоднішню  Італію?  Ласкаве  тепле  море, храмові  скульптури, красиві, сповнені  гідності  італійки, темпераментні  чоловіки, сіцілійська  мафія,  спагеті – справжня  мозаїка  відчуттів  і  образів  постають  в  уяві  при  одній  згадці  про  цю  дивовижну  країну. Чим  живе  сьогодні  Італія?  Які  проблеми  доводиться  вирішувати  в  економічному  зростанні?  Яке  місце  посідає  ця  країна  на  світових  ринках  товарів, послуг, праці, капіталу, цінних  паперів  та  інформації? На ці  та  багато  інших  запитань  ми  спробуємо  сьогодні  знайти  відповіді.

III.                 Етап  проектування.

Італія  територіально  поділяється  на  три  економічних  райони: Північ,  Центр  і  Південь.  Члени  нашого  творчого  колективу  розділилися  на  три  групи  і  «їздили»  по  містах  і  селищах  цих  економічних  районів. I-а  група  досліджувала  Північ,  II-а – Центр,  а  III-а – Південь.  Учні, учасники  проекту, розкажуть  вам  про  ту  місцевість, де  вони  «побували»,   а   ви   весь   цей  матеріал  систематизуєте, і  разом  зробимо  висновки  про  внутрішні  відмінності  господарської  структури  Італії, а  також  про  сучасний  стан  економіки  у  цій  країні. Отож, цікавої  вам  «подорожі»  по  Італії!

IV.                Етап  реалізації  плану  діяльності .

Слово  вчителя. Італійська  історія  сягає  за  2500  років. Вона  охоплює  Стародавній  Рим,  виникнення  папства  і  католицизму, епоху  Відродження  і  появу  торгового  капіталізму.  З  XVI ст..  Італія,  порівнюючи  з  попереднім  періодом, відігравала  в  світі  другорядну  роль.  Сучасна  італійська  держава  утворилася  в  1870  році  шляхом  звільнення  і   об’єднання  до  цього  розрізнених  територій.  Зараз  Італія  входить  до  числа  головних  розвинених  країн, займаючи  серед  них  шосте  місце. І  я  надаю  слово  нашим  дослідникам.

Учасники  проекту  по  черзі  розповідають  про  свою  «подорож»  економічними  районами  Італії,  акцентуючи  увагу   на  таких  деталях:

-         які  природні  умови  регіону;

-         якими  видами  транспорту  «пересувалися»;

-         які  міста  «відвідали» та  які  підприємства  в  них  розташовані;

-         які  сільськогосподарські  угіддя  зустрічалися  під  час  «подорожі»;

-         продукцію  яких  галузей  район  постачає  на  світовий  ринок;

-         які  імпортні  товари  зустрічаються  у  магазинах;

-         яке  обладнання  на  підприємствах – вітчизняного  виробництва  чи  імпортного;

-         чи  багато  туристів, які  місця  вони  найчастіше  відвідують;

-         чи  гостинне  населення  досліджуваного  регіону, який  його  етнічний  та  релігійний  склад  і  т.п.

          I група – Північ.  Охоплює  чотири  стандартних  райони: Північний  Захід, Ломбардію, Північний  Схід  та  Емілію-Романію.  В  природному  відношенні  це  Італійські  Альпи, Паданська  низовина  і  Лігурійське  узбережжя.  На  Північ  припадає  40% території, 45%  населення  і  56%  ВНП, тобто  це  найбільша  і  найрозвиненіша  частина  країни.  Міста  району -  Мілан, Турін, Генуя, Трієст.

         II група  -  Центр. Включає  два  стандартних  райони  -  Центр  і  Лаціо. Його частка  в  території, населенні  та  економічному  потенціалі  країни  однакова – 19%. Пересічена  місцевість, обмеженість  водних, енергетичних  і  мінеральних  ресурсів  не  сприяли  промисловому  розвитку  району  в  першій  половині  XX ст.. Зараз  становище  змінилося.  Міста  району – Рим, Флоренція, Суттєвим  елементом  Риму  є  Ватикан.

III  група  -  Південь.  Охоплює  п’ять  стандартних  районів: Кампанію,  Абруцці-Молізе,   Південь, Сицилію  і  Сардинію.  Південь  є  найменш  розвиненою  частиною  Італії  і  в  господарському, і  в  соціальному, і  в  культурному  відношеннях. Найбільшим  містом  є  Неаполь.

         Після  виступу  учасників  проекту – обговорення  і  узагальнення  інформації.

Висновки:

-         Італія  -  велика  країна  Середземномор’я,  що  входить  до  складу  «великої  сімки»;

-         Промисловість  є  провідною  галуззю  господарства  Італії;

-         Італійську  промисловість  характеризують  переважання  галузей  важкої  промисловості (машинобудування та хімічна);

-         Модні  вироби (одяг, взуття, меблі)  є  невеликою, але  престижною  частиною  італійської  промисловості;

-         В  сільському  господарстві  Італії  домінує  рослинництво. За  стандартами  ЄС, сільське  господарство  країни  недостатньо  ефективне.;

-         Транспорт Італії  є  розвиненим  і  комплексним;

-         За  масштабами  туризму   вона  належить  до  перших  країн   світу.

   

V.                     Етап  контрольно – оцінюючий

Оцінюються  результати  пошуково-дослідницької  роботи  проектної  групи  в  цілому  і  кожного  учасника  проекту  окремо; активність  в  обговоренні  інформації, вміння  висловити  і  обґрунтувати  своє  судження  з  того  чи  іншого  питання.

         Домашнє  завдання: опрацювати  матеріал  § 34, підготувати  інформацію  на  одну  з  тем: «Італійський  живопис», «Архітектурні  та  історичні  пам’ятки  Італії»,  «Італія  музична», «Освіта  в  Італії», «Українці  в  Італії».

                                              Урок   18

Тема:  Франція – своєрідна «столиця»  Західної  Європи.  Особливості  соціально-економічного  розвитку.

Мета:   Продовжити  формувати  в  учнів  загальні  уявлення   про особливості  економіко-географічного  положення,  природно-ресурсний  потенціал, господарство  країни; з’ясувати  географічну  та  історичну  специфіку як  передумову  сучасного  високого  розвитку  економіки; вдосконалити  навички  учнів  працювати  з  підручником, таблицями, тематичними картами  атласу ; сприяти  формуванню  в  учнів  навичок  порівняльного  аналізу  інформації, умінь  робити  самостійні  висновки; виховувати  толерантність,  повагу  до  співдоповідачів, пробуджувати  пізнавальний  інтерес.

Обладнання: політична  карта  Європи,  тематичні  карти  Європи, карта  Франції, державна  символіка  країни, ілюстративний  матеріал.

Зміст  уроку

I.                  Етап  орієнтації.

На  уроках  соціально-економічної  географії  ми  з  вами  на  основі  знань, отриманих  на  уроках  у  попередніх  класах  з  курсу  фізичної  географії  світу  та  історії  розвитку  певних  територій, намагаємося  з’ясувати  причини  нерівномірного  розвитку  країн, специфіку  їх  сьогоднішнього  економічного  зростання  або  занепаду.  Це  розширює  ваш  світогляд, дає  розуміння  всіх  соціально -  економічних  процесів, що  відбуваються  у  світі, тобто  можливість  вільно  орієнтуватися  у  політичному, економічному . соціальному  та  культурному  житті  світової  спільноти.

I.                     Етап  визначення  мети.

При  знайомстві  з  регіоном  Західна  Європа  ми  з’ясували, що   країни  цього  регіону  входять  до  числа  розвинених, а  чотири  з  них – члени  «великої  сімки».

Назвіть  їх? (Німеччина, В.Британія, Франція, Італія).

Дві  з  цих  країн  ми  вже  розглянули: Німеччину  і ,  на  минулому  уроці, Велику  Британію.  Сьогодні  ми  поговоримо  ще  про  одну  країну  цього  регіону. Не  познайомимося, а  саме  поговоримо, бо  про  неї  ми  і  без  підручника  досить  багато  знаємо. І  зробимо  висновок  про  чинники, які  визначили  сьогоднішній  статус  цієї  країни  на  світовій  арені.

II.                    Етап  проектування.

Перш  за  все, я  пропоную  зараз  пригадати, що  ви  засвоїли  із  минулого  уроку  про  В.Британію, а  потім  перейдемо  до  вивчення  нового  матеріалу,  хоча  й буде   це  проходити  у  трохи  незвичній  формі.

Поки  ми  з  класом  з’ясовуємо  особливості  сьогоднішнього  розвитку  В.Британії, один  учень  отримує  самостійне  завдання

( картка  із  завданням: за  допомогою  геологічної  карти  Франції  визначити  мінерально-сировинні  ресурси  країни  та  зробити висновок про  їх  можливий  вплив  на  розвиток  промисловості).

При  розгляді  нової  теми  рекомендую  занотовувати  почуте  у  зошити – це  вам  знадобиться  для подальшої  роботи.

III.                 Етап  реалізації  плану  діяльності .

Поговоримо  про  Великобританію. (бесіда  з учнями  про  особливості  сучасного  соціально-економічного  розвитку  у  формі  фронтального  опитування  за  запитаннями  ).

Сподіваюсь, ви  отримали досить  чітке  уявлення  про  Велику  Британію. Ми  продовжуємо  знайомитися  із  країнами  Західної  Європи.

Отже:  дочка  Ярослава  Мудрого – королева  Анна; Жанна  Д'Арк  і  Наполеон; династія  Валуа  і  мушкетери,  кардинали  Ришельє  і  Мазарінні;  Собор  Паризької  Богоматері  і  Лувр, Сорбонна  і  замок  Іф; Паризька  Комуна  і  Робесп’єр;  провінція  Шампань  і  місто  Коньяк; Лазуровий  берег  і  Ніцца;  Марсель  і  Лангедок; Ален  Делон  і  Жан  Маре; Едіт  Піаф, Міррей  Матьє  і  Патрісія  Каас; Шарль  Азнавур  і  Джо  Дассен;  Дідро  і  Жорж  Санд; Еміль  Золя, Гі  де  Мопассан, Оноре  де  Бальзак, Віктор  Гюго  і  Дюма;  Поль  Гоген  і  Клод  Моне; Екзюпері  та  Жак  Ів  Кусто; Шарль  де  Голль, П’єр  де  Кубертен;  «Шанель  № 5»  та  П’єр  Карден;  Жан-Мішель  Платіні  та  Т'єрі  Анрі  і, зрештою, такі «рідні»  нам  майонез  та  салат  «Олів'є»…  Цей  перелік  можна  продовжувати, але, сподіваюся, ви  вже  здогадалися, що  мова  сьогодні  йтиме  саме  про  Францію.

Про  географічне  положення  цієї  країни  нам  доповість  представник  туристичної  фірми  «Гамалія». (доповідь  учня).

       Які  власні  мінеральні  ресурси  забезпечують  розвиток  промисловості  цієї  країни? (доповідь  учня  з  карткою)

  Давайте  спробуємо  створити  образ  цієї  країни  з  того, що  ми  знаємо  про  неї  без  підручника. Які  асоціації  викликає  у  вас  країна  Франція? (відповіді  учнів).

                   Щоб  у  вас  склалася  більш  повна  картина  цієї  країни, я  запросила  до  нас  представників  делегації  України, що  «побували»  у  Франції. Але  сталося  так, що  у  цей  час  страйкували  всі  водії  країни, тому  інформацію  про  події  в  країні  вони  могли  отримувати  тільки  із  засобів  масової  інформації (телебачення, радіо, експрес -  та  періодичні  видання). Але  все, про  що    змогли  дізнатися, «гості»  нам  детально  розкажуть.

(доповіді :  політичного  оглядача  телепередачі  «Вісті», представника  Міністерства транспорту,  агрофірми «Україна», Мінпромполітики  та  ін.)

       Доповнення  вчителя ( Париж, звичаї, традиції, символіка..)

                            Отже,  наше  знайомство  з  Францією  закінчилося.  Попереду  у  вас – творча  робота.  На  партах  у  кожного  з  вас  лежить  аркуш  паперу.  Напишіть  зверху  своє  прізвище, посередині – назву  газети, журналу, теле – чи  радіопередачі.  Уявіть себе  кореспондентами  обраного  ЗМІ, і  напишіть  статтю  про  Францію. А  чудова   мелодія  Д. Дассена  хай  подарує  вам  творче  натхнення. (звучить  тиха  музика) .

        

I.                      Етап  контрольно – оцінюючий

Учні  зачитують  свої  роботи. Оцінюється  робота  «делегації», робота  з  карткою, активність  на  уроці  та  творче  завдання.

         

II.                        Висновки.

Отже, ми  розглянули  ще  одну, на  мій  погляд, найцікавішу  країну  регіону  Західна  Європа.  Прімо  Віконті  свого  часу  сказав: «Усе  краще, що  можна  знайти  в  різних  країнах, робиться  тепер  у  Франції»,  а   Ілля  Еренбург  у  своїх  «Французьких  зошитах»  зазначав, що  «Франція  мала  хист  на  протязі  віків  концентрувати  ідеї  та  моральні  прагнення  Європи».

Сподіваюся, що  наш  урок  пройшов  не  даремно  і  ви  збагатилися  новими  знаннями  і  враженнями.  Вдома  ви  ще  обдумаєте  все  почуте  сьогодні, і  на  наступному  уроці  дасте  відповідь  на  запитання: чому  Франція  так  вирізняється  серед  інших  європейських  країн?

        Домашнє  завдання: опрацювати  матеріал  § 32,  визначити, що  є  спільного  у  структурі  господарства  Франції  та  України ( у  вигляді  порівняльної  таблиці).